Головна / Освіта / Вебінари / Цикл Вебінарів
Вебінари

Цикл Вебінарів "The Public Speaking Basics"

11.01.2018
15:20
  1. Course introduction, teacher overview, Q and A session, what makes a speech good or bad

 

            Перший вебінар циклу «Основи публічного виступу» Ерік Браунсійн провів відповідно до чотирьох пунктів плану:          

1) знайомство з лектором;     

2) короткий опис циклу вебінарів;     

3) ключові ознаки, які впливають на результат промови;     

4) секція запитань-відповідей.           

            Ерік Браунстійн розповів, що він є волонтером Корпусу Миру, займається питаннями економічного розвитку. Він народився у Нью-Йорку, чотири роки викладав «Основи публічних виступів» та англійську мову в Санкт-Петербурзькому державному університеті, наразі вже близько двох років працює в Україні. Волонтер любить подорожувати, займається джіу-джитсу та вивчає українську та російську мови.                
            Цикл вебінарів складається з десяти лекцій, які проводяться двічі на тиждень: кожного вівторка та четверга з 14:00 до 15:00. У першому вебінарі надається коротка інформація про усі наступні.                             
            Головне завдання виступаючого – викликати емоції, які відповідають темі дискусії. Ерік переконаний, що краще виступати для аудиторії, яка непривітно ставиться до нього, ніж та, що взагалі не переймається питаннями презентації. Волонтер надає перелік порад для успішного виступу: емоційне підкріплення головних пунктів доповіді, проявлення зацікавлення у тематиці дискусії, відхід від завантажених текстом презентацій у форматі PowerPoint, використання жартів для утримання уваги слухачів тощо.

 

 

  1. Understanding Volume, Pitch, and Tempo

 

            Під час другого вебінару циклу «Основи публічного виступу» Ерік Браунсійн розповів про одну з найскладніших категорій публічного виступу – розуміння тону, висоти та ритму мовлення. Волонтер вважає, що майже неможливо досягти повного усвідомлення того, як ці три елементи повинні зіставлятись відповідно до обговорюваних проблем.

            Тон мовлення дозволяє аудиторії почути виступаючого, зрозумілість дозволяє безперешкодно сприйняти інформацію, а поєднання різних прийомів дозволяє зацікавити слухачів. «Немає жодного значення, який приємний голос має людина, якщо її розповідь монотонна, без жодних забарвлюючих елементів», − вважає волонтер Корпусу Миру. Втім, якщо часто та різко підвищувати голос, можна втратити якість тону. Під час виступу необхідно не забувати про періодичні вдихи та видихи, які підтримують голос мовця. Ерік Браунстійн запевняє, що для досягнення позитивного результату та сильного звучання, необхідні постійні практики.

            Інтонація – підвищення і зниження голосу під час промови. Це поняття часто ототожнюють із поняттям висоти звучання, хоча висота залежить і від статі спікера, оскільки існує різниця між чоловічими та жіночими особливостями вимови звуків, слів тощо.

            Ритм – швидкість або активність вимови, жестів. Розуміння ритму перегукується із розумінням темпу. На ритм впливають ситуація, умови, головна ідея виступу, тривалість виділеного часу, підготовленість аудиторії.

 

 

  1. Preparation (Prior to your speech) and Outlining your speech (Beginning of your speech)

 

            Третій вебінар циклу «Основи публічного виступу» присвячений питанням підготовки до виступу та його початку. Ця тема є дуже важливою, оскільки саме від підготовки залежить результат, успіх чи провал промови, а під час її вступної частини встановлюються очікування слухачів.

            При підготовці виступу необхідно засвоїти та в подальшому дотримуватись ключових правил. Насамперед, вдалі виступи – це не ті, які є логічними, а ті, які є емоційними, хоча незважаючи на емоційність, потрібно дотримуватись розбірливої вимови. Необхідно змінювати манеру мовлення, що матиме вплив на увагу аудиторії. Теми успішних виступів відповідають потребам аудиторії. Гучні промови мають лише одну головну ідею, через яку передаються допоміжні.

            Для того, щоб написати промову, яка стовідсотково запам’ятається слухачам, слід звернутись до 10 ключових факторів серед яких: розуміння аудиторії, визначення мети, мозковий штурм, секція запитань-відповідей, практика тощо.

            Промову необхідно розпочинати із фрази, яка запам’ятовується: закрите провокаційне питання, шокуючий факт, жарт чи історія, яка викликає довіру. Завжди необхідно мати при собі нотатки, які містять головні пункти виступу без деталізованої інформації. Важливо продумати усі деталі, які стосуються місця проведення заходу: розміри приміщення та сцени, наявність мікрофону та подіуму.

 

 

  1. Slides and other visual aids

 

            Під час четвертого вебінару Ерік Браунстійн розповів про слайди та інші візуальні допоміжні засоби, які містяться у презентаціях. На початку лекції надається пояснення того, що таке допоміжні засоби та як правильно ними користуватись (малюнки, фотографії, діаграми, графіки, моделі, мапи, слайди тощо).

            Доцільно обирати лише ті зображення, які мають високу якість, є чіткими та зрозумілими. Краще використати багато діаграм, ніж одну переповнену інформацією, яку важко охопити з першого погляду. Також дані на діаграмі повинні бути точними та перевіреними, хоча цей нюанс стосується кожного виду допоміжних засобів візуалізації. Інформація на графіках, як і на діаграмах, повинна бути стислою, лаконічною та зрозумілою. Моделі  можна використовувати лише в тому разі, коли обговорюваний предмет є занадто малий або великий для показу на презентації, він не може бути розглянутий у своєму природному розташуванні або ж його не можна належно оформити. Мапи мають бути відповідного розміру для того, аби можна було побачити головні позначки. На слайдах не повинно розміщуватись надто багато інформації, а шрифт та розмір тексту має бути чітким та розбірливим.

 

 

  1. Common Errors and Mistakes

 

            Серед найбільш поширених помилок, яких допускаються спікери під час публічних виступів виокремлюють побоювання масштабних рухів та жестів (це відноситься здебільшого до новачків, коли невпевненість сприймається як побоювання аудиторії), неенергійні виступи як наслідок поганого володіння темою доповіді (цей аспект відвертає увагу читачів  та проявляється у незацікавленості аудиторії) і завчені слова, що здаються дуже неживим («відсутність ризику – це  теж ризик»).

            Справжні експерти розуміються не лише в конкретній темі презентації, а й в загальних питаннях обраної тематики. Якщо є секція запитань-відповідей, окрім самої презентації, важливо підготуватись й до можливих провокаційних питань. У той же час, не потрібно боятись бути самим собою, оскільки люди, які намагаються здаватись іншими, ніж вони є, виглядають нещирими.

            Також не потрібно переповнювати презентацію даними, оскільки інформація повинна лише допомагати створенню великої історії, а не сама бути основним повідомленням. Якщо виступ більш сфокусований на даних, а не на яскравій історії, яку ці дані розповідають, то потрібно негайно це виправляти. Люди не запам’ятовують дані, але вони пам’ятають історію. Потрібно постійно практикувати, виступати перед друзями, колегами тощо.

 

 

  1. Movement, eye contact, gestures and body language

 

            Коли спікер вдається до яких-небудь рухів, він повинен розуміти, що ці рухи мають сенс, наприклад, вони логічно поєднуються з темою доповіді. Щонайменше потрібно зробити три кроки для того, щоб аудиторія звернула увагу та зрозуміла, що вони використані для чогось конкретного. Але постійні зміни напряму руху можуть відволікати аудиторію. Потрібно вдаватись до особливих рухів, коли необхідно наголосити на обговорюваному, наприклад, підійти ближче до слухачів. Для того, щоб краще зрозуміти, які рухи і коли треба до них вдаватись, необхідно попередньо попрактикуватись в аудиторії, де буде виступ.

            На початку будь-якої презентації краще стояти рівно, оскільки аудиторія лише починає звикати до теми розмови, голосу спікера. Під час виступу дуже важливий зоровий контакт, таким чином доповідач дізнається, чи аудиторія уважна до теми, чи вважає спікера цікавим. Ціль презентації повинна бути збереженням зорового контакту близько 90% усього часу.

            Жести можна умовно поділити на чотири групи: відволікаючі, символічні, описові та емоційні. Наприклад, коли людина тримає руки в кишенях це означає, що вона нервує. Схрещені руки означають те, що особа із чимось не погоджується, або ж намагається захиститись.

 

 

  1. Small group discussions - encouraging group discussions

 

            Невеликі дискусійні групи складаються щонайменше з трьох членів. Чим більші групи, тим більше проблем виникає всередині них. Для таких груп важлива наявність справжнього лідера, який зможе надавати три головні блоки потреб: процедурні, постановки завдань та утримуючі. Для того, щоб група досягла успіху, необхідно кожному її представнику робити внески в загальну справу. Кожен член повинен заохочувати інших залишатись у справі.

            Лідеру слід надавати можливість кожному учаснику висловити свою точку зору. Якщо один із членів команди любить говорити занадто багато, потрібно вчасно його зупинити, оскільки інші учасники можуть просто чекати дозволу поділитись власними думками. Таким чином, іноді потрібно називати колег по імені, щоб вони почали ділитись власними ідеями.

            Важливо навчитись слухати інших, а не самому відповідати на власні питання, не дочекавшись реакції оточуючих. Якщо коментарі не послідували за певний проміжок часу, слід пояснити питання іншими більш доступними словами. Не варто сприймати кожну відповідь, як ніби вона адресована саме до людини, яка запитує (особливо, якщо це щось негативне), оскільки реакція може бути відносно загальної обговорюваної теми, а не націлена образити когось.

 

 

  1. Tips and tricks for overcoming stage fright

 

            Побоювання сцени або боязнь говорити перед аудиторією настає, коли особа зосереджує увагу на власному страху більше, ніж на виступі чи презентації. Таке явище є сприйняттям мовця, коли він намагається опиратись неприємному відчуттю та бориться з ним, замість того, щоб прийняти його та працювати, незважаючи на нього. Побоювання виступів є результатом підходу до промови як до загрози, а не виклику.

            Для того, щоб споційно поводитись на сцені необхідно практикувати правильне дихання та періодично виконувати дихальні вправи, задіюючи діафрагму. Окрім спеціальних фізичних вправ, потрібно акцентувати увагу на власному контролю дихальних процесів та медитації. Хорошою ідею є самонавіювання того, що люди під час виступу знаходяться в аудиторії не для того, щоб побачити чи почути саме тебе як особистість, а для того, аби побачити, виступаючу із конкретною темою, людину.

            Таким чином, під час кожного нападу подібних переживань необхідно сфокусувати увагу на матеріалах доповіді та їх сприйнятті аудиторією, а не на власних емоціях. Для підкріплення успіху слід також мати при собі склянку води, яку можна випити, роблячи короткотривалу паузу для того, щоб зібратись із думками.

 

 

  1. Understanding speech types and molding your speech appropriately

             
           Існують чотири основних види промов: інформаційні, переконливі, спонукальні та розважальні. Переконливі промови, задіюючи емоційні прийоми, використовуються задля досягнення зміни думки чи поведінки аудиторії. Цей тип користується популярністю під час рекламних кампаній, коли людей закликають купувати той чи інший товар. Окрім виступів стосовно продажу товарів, переконливими промовами також можуть бути політичні та релігійні. Спонукальні промови вважають найвищим рівнем переконливих. Головна ціль таких промов – мотивування аудиторії до конкретних дій, яка здобувається завдяки харизмі, гучним словам та емоційності.

            Інформаційні промови здебільшого використовуються для передачі тих даних аудиторії, які були досі невідомими для слухачів. Вони будуються за стандартною схемою: вступ, мета, підкріплюючі положення та висновки. Це можуть бути промови щодо концепцій, процесів, подій тощо. Розважальні промови використовуються на різнотипних заходах: весіллях, випускних вечірках, спортивних подіях тощо. Для того, щоб вдало виступити, необхідно включити неспеціальні особисті дотики, які емоційно вплинуть на слухачів.

 

 

  1. Understanding your audience and Audience participation

 

            Правдивою думкою є те, що аудиторія насправді вміє співчувати. Людська природа є такою, що дозволяє людям перейматись та відчувати те, що говорить спікер. Більшість людей розуміюсь, як насправді важко виступати перед великою аудиторією. Люди усвідомлюють те, що спікеру потрібно щось розповісти та намагаються отримати максимум користі за той час, доки вони слухають виступаючого.

            Існує теорія, що кожний спікер відводить третину думок на те, що він обов’язково справиться з поставленим завданням, інша третина – це думки про те, що виступ пройде нормально, без особливих казусів, а остання частина відноситься до питання, чому ж ці усі люди прийшли. Слідуючи цій теорії, необхідно спершу запитати про очікування слухачів та перед виступом дізнатись їх демографічні показники: вік, освіту, стать. Таким чином, основними питаннями, на які слід знайти відповідь: яка є аудиторія за своєю природою, про що слухачі очікують дізначитись у процесі виступу, та чи мають вони якісь особливі інтереси.

            Якщо не вдасться дізнатись багато інфорації про присутніх на виступі людей, можна самому їх зустріти напочатку заходу, встановити діалог. Якщо слухачі знаходяться у хорошому настрої, доцільно пожартувати чи розповісти якусь веселу історію. Якщо аудиторія дуже серйозна, чи такою є тема дискусії, тоді потрібно одразу перейти до презентації.

 

Цикл Вебінарів The Public Speaking Basics
Запропонувати публікацію
Оберіть файл
Освіта